Ремонт запірної арматури

Більшість конструктивних елементів базових деталей трубопровідної запірної арматури, такі як корпус, стійка, кришка,

диск, клин, тарілка - виготовляються із сталевого чи чавунного лиття, оскільки вони мають складну геометричну форму.

Литі деталі становлять близько 90% від загальної ваги арматури, що забезпечує значний запас міцності та корозійної.

довговічності, тому що при виготовленні лиття превалюючим фактором виступають ливарні технологічні вимоги.

Ці фактори забезпечують оптимальні умови для проведення відновлювального ремонту запірної арматури,

забезпечуючи безпеку та працездатність заготівель (їх вартість становить від 30% до 50% у загальній ціні трубопровідної)

арматури). Причому чим більший діаметр і вище тиск запірної арматури – тим вагоміша вартість базових деталей.

                                         Досвід показує, що найчастішими причинами несправностей у роботі

                                                        запірної арматури, що підлягають її усуненню:

• втрата герметичності в затворі у зв'язку з пропуском середовища між запірним органом та поверхнями ущільнювачів корпусу;
• втрата герметичності в затворі у зв'язку з пропуском середовища під кільцем ущільнювача корпусу;
• втрата герметичності у затворі у зв'язку з пропуском середовища під кільцем ущільнювача запірного органу;
• втрата герметичності сальникового вузла у зв'язку з пропуском середовища між сальниковим набивкою та шпинделем;
• втрата герметичності сальникового вузла у зв'язку з пропуском середовища між сальниковим набивкою та поверхнею сальникової камери;
• втрата герметичності фланцевого з'єднання у зв'язку з пропуском середовища між поверхнями фланців корпусу, кришки та прокладки;
• утворення задирів на поверхні шпинделя в зоні сальникового набивання;
• защемлення шпинделя у сальниковому вузлі;
• вихід з ладу ходового різьблення шпинделя та ходової гайки через знос;
• нерегульована витрата середовища, неприпустимо велика для регулюючої арматури;
• вихід із ладу кріпильних деталей.

Таким чином, необхідно розуміти та відрізняти технічне обслуговування запірної арматури від її ремонту.

Так, технічне обслуговування – це заходи щодо здійснення підтримки арматури у робочому стані, тоді як,

ремонт – це відновлення справного стану запірної арматури.

Функціональною ознакою ремонтів є комплекс операцій з відновлення справності

чи працездатності виробів чи їх складових частин.

Виходячи з загальномашинобудівних поглядів на ремонт, видів ремонтів, структури ремонтних циклів та утримання

ремонтно-відновлювальних процесів в арматурному виробництві використовуються:

дрібний (поточний) ремонт (М),
середній ремонт (С),
капітальний ремонт (К).

                                                      Дрібний ремонт запірної арматури

Дрібний ремонт здійснюється з метою приведення виробу в робочий або справний стан, через заміну та/або відновлення зношених деталей та вузлів з мінімальними трудовими та матеріальними витратами при використанні всіх властивих даному виду ремонту технологічних операцій.

Вартість дрібного ремонту становить приблизно 5-8% щодо вартості новоствореної на спеціалізованому підприємстві арматури.

                                                       Дрібний ремонт передбачає такі дії:

• Часткове розбирання виробу;
• Часткове очищення та промивання деталей та вузлів;
• Дефектація швидкозношуваних та кріпильних деталей;
• Дефектація ущільнювальних поверхонь;
• Заміна сальникового набивання;
• Заміна зношених деталей та обмеженого числа кріпильних;
• Ремонт ущільнювальних поверхонь з використанням слюсарного інструменту, а також операцій притирання;
• Інструментальний контроль обмеженої кількості метричних параметрів ущільнень перед збиранням;
• Проводить деякі види пневмо-гідравлічних випробувань фланцевих і прокладочних з'єднань, сальника, затвора.

Основною відмінністю дрібного ремонту від технічного обслуговування та інших видів ремонту є:

1). Використання для відновлення поверхонь ущільнювачів тільки доводочних операцій у вигляді притирання (операція 02, рис 1);

2). Інструментальний контроль ущільнювальних поверхонь за параметрами лише шорсткості та хвилястості (операція 03, рис 1);

3). Проведення окремих видів пневмогідравлічних випробувань (операція 05, рис.1).

                                                        Середній ремонт арматури

Середній ремонт здійснюється з метою приведення виробу з несправного в робочий або справний стан та відновлення ресурсу окремих вузлів за рахунок заміни та відновлення зношених поверхонь, деталей та вузлів із витратами матеріальних, фінансових та трудових ресурсів у розмірі 20 – 28% щодо вартості новоствореної на спеціалізованому підприємстві арматури.

                                                    Середній ремонт передбачає такі дії:

• Повне або неповне розбирання виробу;
• Повне чи неповне очищення та промивання деталей та вузлів;
• Дефектація кріпильних і корпусних вузлів і деталей, що швидко зношуються;
• Дефектація рухомих та нерухомих ущільнювальних поверхонь фланцевих, сальникових з'єднань та ущільнень затворів;
• Заміна сальникового набивання, відкидних болтів, шпильок сальника, ходових гайок, гайок шпинделя, кріпильних деталей, м'яких прокладок і т.д. – визнаних відбракованими;
• Відновлення ущільнювальних поверхонь з використанням слюсарного інструменту, а також операцій притирання, шліфування, також лезової обробки або на спеціалізованому металорізальному устаткуванні, або із застосуванням спеціалізованого оснащення;
• Інструментальний контроль неповної кількості метричних параметрів ущільнень перед збиранням;
• Проводить неповний об'єм кінематичних та пневмо-гідравлічних випробувань фланцевих та прокладочних з'єднань, сальника, затвора, сильфонів.

                        Основною відмінністю середнього ремонту від інших видів ремонту є:

1). Використання для відновлення ущільнювальних поверхонь затвора операцій

лезової обробки з використанням спеціалізованої оснастки або

спеціалізованого металорізального обладнання (операція 02, рис 2);

2). Інструментальний контроль ущільнювальних поверхонь за параметрами не тільки шорсткості та хвилястості, але також кутових розмірів та похибок взаємного.

положення ущільнень (операції 03, 05, рис 2);

3). Проведення неповного обсягу кінематичних та пневмо-гідравлічних випробувань

(Операція 07, рис.2).

                                                             Капітальний ремонт арматури

Капітальний ремонт здійснюється з метою відновлення ресурсу виробу оцінюваного найважливішими показниками якості, за рахунок заміни та відновлення зношених поверхонь, деталей та вузлів із витратами матеріальних, фінансових та трудових ресурсів у розмірі 40 – 55% щодо вартості новоствореної на спеціалізованому підприємстві арматури.

                                                    Капітальний ремонт передбачає такі дії:

• Повне розбирання виробу;
• Повне очищення та промивання деталей та комплектуючих;
• Візуальна та інструментальна дефектація всіх деталей;
• Заміна сальникових набивок, всіх видів прокладок;
• Заміна відкидних болтів, ходових гайок, зношених кріпильних деталей (шпильки, гайки);
• Заміна завзятих підшипників;
• Виготовлення штурвалу;
• Відновлення зношених деталей, що не належать до корпусних, методом газового наплавлення, з подальшою механічною обробкою (зчіпний пристрій клина, ходова частина підшипникового вузла);
• Відновлення характеристик міцності корпусних деталей арматури, виправлення дефектів (свищів) корпусу, кришки, клина з використанням зварювання, наплавлення;
• Виправлення дефекту «провал клина» - наплавлення ущільнювальних поверхонь з наступним проточуванням на верстаті або на спеціальному пристосуванні, притирання;
• Інструментальний контроль усієї сукупності метричних параметрів ущільнювальних поверхонь перед збиранням;
• Проведення повного складання та повного обсягу кінематичних та пневмо-гідравлічних випробувань відповідно до нормативно-технічної документації.